Сушене листя інжиру 50 г — селезінка та шлунок, легкі та кашель, детоксикація набряк

Інжир — це одна з найдавніших плодових культур, батьківщиною якого є Мала Азія, Середземномор'я, Північна Африка. Зараз інжир вирощують у Криму, Закав'ї й Середньої Азії. Народні назви інжиру: смоківниця, ат-тин, фігове дерево, хехік, мая, анжин. Інжир звичайний — дерево з гладкою корою сірого кольору, розкидчастою кроною та великим різальним листям. Квітки являють собою своєрідні суцвіття грушоподібної або круглої форми, які починають «нанадуватися» на гілках наприкінці зими або ранньої весни. З цих суцвіть розвиваються плоди білого, світло-зеленого, червоного, темно-фіолетового та чорного кольору, покриті тонкою скоринкою. З незрілих плодів і листя під час надламулювання слугує миттєвий сік.

  Інжир — це не тільки дерево зі смачними плодами, а й лікарська рослина. Застосування інжиру в народній медицині відоме з найдавніших часів. З лікувальною метою використовують коріння, листя, плоди та молочний сік, гілки. Плоди збирають із серпня до жовтня, листя ранньої весни, у разі їх першого появи, коріння пізньої осені або ранньої весни.

  Плоди інжиру становлять велику цінність, позаяк вони містять 40% цукрів, солі калію, кальцію, магнію, фосфору, заліза, вітаміни, клітковину, оцтову, щавлеву та яблучну кислоти. Також у плодах інжиру виявлені ферменти фіцин, ліподіастазу, протеазу й амілазу. Завдяки цьому, інжир застосовується в медицині для лікування серцево-судинних захворювань.

  Народні лекарі вважають, що для застосування як лікарського засобу найкраще підходять білі плоди інжиру. Менші лікувальні властивості мають чорні плоди. Стиглий інжир майже нешкідливий для всіх людей. Корисно вживати в їжу як свіжі, так і в'ялені плоди інжиру. Однак самостійно в'ялений інжир не можна їсти людям після перенесеної важкої хвороби, позаяк це погіршує стан крові та позбавляє його сил людини. Але якщо змішати його з мигдальними або волоськими горіхами, то це навпаки зміцнить здоров'я людини.

  Інжир має вітрогінну, сечогінну, пом'якшувальну, обволікальну, відхаркувальну, кровотворливу протизапальну й антисептичну дію. Інжир застосовується в народній медицині багатьох країн. Випарований молочний сік із листя інжиру розведений у теплій воді: 1 ч. л. на 0,5 л води має сильну очисну дію, зігріває, викликає випаровування, розріджує кров, заспокоює жар.

  Відомо застосування інжиру у разі захворювань верхніх дихальних шляхів. Для цього сухий або свіжий інжир дрібно нарізають і розварюють у молоці: 1 плід інжиру на 1 склянку молока. Пити по 0,5 склянки двічі на день: вранці до їди та перед сном.

  У разі поганої стерпності молока та невварення його в шлунку в народній медицині Середньої Азії хворому дають випити водний настій золи інжирового дерева. Для отримання золи джгут гілки та коріння інжиру. Золу просіюють, а після чого роблять настій: 2 ст. л. золи на 1 л води. Настоювати 40 хв процідити. Потім знову додати в цей настій 2 ст.л. золи та настояти 40 хвилин. Процідити, давати пити хворим по 0,5 склянки впродовж дня.

  У медициніії незрілий інжир доставляють до родіх плям, бородавок і папіломи. Вживання в їжу зрілого інжиру: 2-3 штуки на день як сніданок сприяє покращенню кольору обличчя. Про застосування інжиру писав Авіценна: «Жовто додавати незрілий інжир змішаний із коренем фіалки, вапном, содою та гранатовою скоринкою під час нігтів».

  Чумацьким соком із листя виводять татуювання. Згущений сік інжиру добре перемішують із бджолиним воском і змащують цією мазтю тріщини на ступнях. У разі ожиріння та цукрового діабету інжир є небажано, оскільки він сприяє відкладенню жиру та збільшує рівень цукру в крові.

  Відвар плодів інжиру корисний у разі запалення мигдалін, аденоїдів, лімфатичних вузлів на шиї. Для цього 2-3 сухі або свіжі плоди розварити в 1 л води, настояти 2-3 години, добре вкутавши. Процідити. Відвар застосовувати тепло. Полоскати порожнину рота 6-8 разів на день.

  Сік із листя інжиру змішують із порошком гірчичного насіння й гарячою водою та змащують цим засобом тіло для позбавлення від коростяного кліща: 1 ч. л. соку, 1 ч. л. гірчичного порошку та 100 мл теплої води.

  У разі болів у суглобах, надкошлатниці, защемлення нерва використовують компрес із подрібненого листя та незрілих плодів інжиру, змішаних із листям снодійного маку. Також гостре місце поливають водним настоєм на золі деревини інжиру. Цей же настій дають пити хворому.

  Вживання інжиру в сухому або свіжому вигляді корисне у разі закрепів. Годуючим матерям рекомендується пити чай з інжиру та фенхелю: 1 плід інжиру та 2 ст. насіння фенхелю зварити в 1 л води. Настояти 1 годину та пити по 0,5 склянки впродовж дня.